Отримано 17.10.2021, Доопрацьовано 21.12.2021, Прийнято 18.02.2022
Мета. Визначити оптимальний метод отримання мікроцелюлози з трести технічної коноплі та льону. Результати. Останніми роками дослідження матеріалів, отриманих з відновлюваних природних джерел, помітно зросли. Прикладами таких матеріалів є композити на основі желатину, декстрину, полілактиду, пектину та казеїну. Як наслідок, постійно вдосконалюються знання щодо функціональних характеристик нові матеріалів та сфери застосування таких природних полімерів. Покращення властивостей композитів можна досягнути одержанням біокомпозиційних матеріалів армуванням природними волокнами. Відомі дослідження, присвячені розробці таких матеріалів, зокрема можливість формування кополімеру казеїну та метилцелюлози і одержання плівок. Відповідно, метою нашої роботи стала розробка методики отримання біорозкладнихмікроволокон. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: отримати мікроцелюлозуз трести технічної коноплі, дослідити структуру та хімічний склад. У роботі було визначено методику отримання мікроцелюлози з рослинної сировини. Визначено оптимальний вміст хімічних реагентів та режими обробки. Вихід целюлози становив: 30% -для волокон технічної коноплі, далі «целюлоза-1» ; 35% - льон-довгунець (волокно льняне, довге з трести довгого мочіння), далі «целюлоза-2»; та 40% - волокон конопляних з трести росяного мочіння весняного періоду збирання, далі «целюлоза-3». Встановлено, що EDS не є оптимальною методикою перевірки хімічного складу. Доцільно проводити додатковий аналіз органічних сполук методом інфрачервоної спектроскопії FTIR. Дослідження хімічного складу показало, що зразки мікроцелюлози не містять в своєму складі жодних шкідливих для навколишнього середовища компонентів та важких металів. Відповідно наповнювач є екобезпечним і може застосовуватися для виробництва біокомпозитів, наприклад, для виробництва харчової тари. В подальшому заплановано дослідження механічних та технологічних властивостей целюлози із трести волокон коноплі та льону.
біокомпозит; біодегідратація; волокна коноплі; мікроцелюлоза
[1] Sdobnykova, O.A., Savchenko, N.A., Grybkova, D.A., Frolova, Yu.V., & Fedotova, A.V. (2010). Biodegradable packaging – the way to improve ecology. Milk Processing, 1, 14-15.
[2] Tikhosova, A.O. (2022). Commodity assessment of the quality of cellulose based on non-narcotic hemp for its use in paper enterprises.
[3]Teti, R.(2002). MachiningofCompositeMaterials. CIRP Annals, 51(2), 611-634.
[4] Blicharski, M. (2017). Materials engineering. Warsaw: WNT.
[5] Faruk, O., Błędzki, A.K., Fink, H.P., & Sain, M. (2012). Biocomposites reinforced with natural fibers. Progress in Polymer Science, 37, 1552-1596.
[6] Ryabov, V.S. (2007). Structural and chemical modification of polysaccharides and polymercomposites based on the basis. Kyiv.
[7] Mygal, M.D. (2011). Biology of hemp fiber. Papirus.
[8] Gorach, O., & Bogdanova, O. (2018). Perspective technologies of cellulos is reception flax fiber. International Review of Educationand Science. 8(1(14)), 213-221.
[9] Gorach, O.O., Bogdanova, O.F., & Ternova, T.I. (2016). Determining the optimal regimen of cooking cellulose from flax raw materials in a neutral-sulfite way using mathematical modeling. Young Scientist, 10(37), 18-23
[10] Gilyazetdinov, R.N., & Myxajlova, G.M. (2010). Renaissance of bast fiber production in Ukraine. Commodity and Innovation, 2, 2- 3.
[11] Yagelyuk, S.V., & Didux V.F. (2021). Formation quality of flax products. Lutsk.
[12] Barbash, V.A., Karakucza, M.G., TrembusI, V., & Yashhenko, O.V. (2018). Method of obtaining microcrystalline cellulose from hemp fibers. Scientific Bulletin NTUU "KPI", 1(117), 81-87.