Отримано 15.01.2026, Доопрацьовано 17.04.2026, Прийнято 28.05.2026 Опубліковано 29.05.2026
Актуальність дослідження зумовлена практичною потребою зменшити витрату піткальної (утокової) нитки за умови збереження структурної стабільності, розривних характеристик і товарознавчої якості матеріалу, що поєднує поздовжні ткані пруги з петельними з’єднаннями утоку. Метою статті було визначити вплив натягу ниток утоку на фізичні, механічні та структурні властивості ткано-в’язаного текстильного матеріалу артикулу 10с2, виробленого на лабораторній машині Metap-160. Для отримання експериментальних зразків використано поліефірні нитки основи лінійної густини 24,5 текс і поліефірні мультифіламентні нитки утоку лінійної густини 8,4 текс. Натяг утоку змінювали в межах від 9,2 до 14,8 сН на нитку шляхом зміни кількості та положення регулювальних вантажів на важелях регулятора утоку. У роботі оцінено розривне навантаження та розривне видовження за основою й утоком, розривні характеристики ниток утоку, вилучених з матеріалу, проєкційну довжину нитки утоку в площині матеріалу, фактичну витрату утоку на одне прокладання, ширину виробленого матеріалу, ширину окремого ткано-в’язаного пруга, товщину, стійкість до стирання, повітропроникність і стабільність фазової будови тканих ділянок. Установлено, що в дослідженому інтервалі підвищення натягу утоку не спричиняє критичного погіршення основних експлуатаційних показників. Проєкційна довжина утоку зменшилася з 13,38 до 13,11 мм на прокладання, фактична витрата утоку – з 15,28 до 14,81 мм на прокладання, коефіцієнт витрати утоку – з 1,142 до 1,130, тоді як ширина виробленого матеріалу зменшилася з 164,8 до 160,4 см. Отримані залежності обґрунтовують багатокритеріальний підхід, за якого натяг утоку застосовується як ресурсоощадний чинник лише в поєднанні з контролем розмірних характеристик матеріалу
витрата утоку; петельне з’єднання; Metap-160; повітропроникність; стійкість до стирання; ресурсозбереження