Dudarev, І., & Kukhar, R.
(2025).
Labelling of allergens and intolerance-causing foods in Ukraine.
Commodity Bulletin,
18(1),
18-30.
https://doi.org/10.62763/cb/1.2025.18
ISSN 2310-5283
e-ISSN 3041-1432
УДК 67; 68; 33
Маркування алергенів та харчових продуктів, що викликають непереносимість, в Україні
Отримано 02.01.2025, Доопрацьовано 01.04.2025, Прийнято 24.04.2025
Анотація
Кількість споживачів із харчовими алергіями або непереносимістю швидко зростає у всьому світі. Законодавство багатьох країн, зокрема України, визначає перелік речовин і продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість. Воно також встановлює вимоги до маркування алергенів на упаковках харчових продуктів, яких виробники повинні дотримуватись. Метою цього дослідження було визначити, як виробники харчових продуктів в Україні зазначають наявність речовин та інгредієнтів, що можуть викликати алергічні реакції та непереносимість, і чи відповідає таке маркування вимогам українського законодавства. Для аналізу маркування харчові продукти було згруповано у 10 категорій: ковбасні вироби, хлібобулочні вироби, печиво та вафлі, молочні продукти, соуси та майонези, сири, снеки, продукти швидкого приготування, кондитерські вироби та морозиво. Дослідження проводилося шляхом аналізу маркування харчових продуктів із місцевих супермаркетів у м. Луцьк, Україна. Було виявлено, що більшість проаналізованих продуктів містили алергени або інгредієнти, що спричиняють непереносимість. У різних категоріях від 8 % до 22 % харчових продуктів не мали належного позначення алергенів на етикетках, хоча вони були присутні. Українські виробники здебільшого використовували напівжирний шрифт для виділення речовин та інгредієнтів, що можуть викликати алергію або непереносимість (74,0-100,0 % продуктів). Лише 4,0-28,3 % етикеток продуктів використовували великі літери для виділення цих речовин та інгредієнтів. Виділення тексту кольором, стилем, фоном і підкресленням зустрічалося значно рідше і найчастіше поєднувалося з напівжирним шрифтом. Терміни «містить» і «може містити сліди» зустрічалися на етикетках 6,0-36,0 % і 6,0-76,1 % продуктів відповідно. Найпоширенішими інгредієнтами на етикетках аналізованих харчових продуктів були перероблені злакові продукти, що містять глютен, яйця, молоко або молочні продукти, перероблена соя, арахіс та горіхи. Результати аналізу показали, що українські виробники загалом дотримуються вимог українського законодавства щодо маркування речовин або інгредієнтів у харчових продуктах, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість
Ключові слова:
алергія; захист споживачів; вимоги до маркування; розкриття інформації про інгредієнти; регуляторні стандарти
ЦИТУВАТИ
1 716 Переглядів
Використані джерела
[1] Allen, K.J., et al. (2014). Precautionary labelling of foods for allergen content: Are we ready for a global framework? World Allergy Organization Journal, 7, article number 10. doi: 10.1186/1939-4551-7-10.
[2] Baker, R. (2018). The global status of food allergen labeling laws. California Western Law Review, 54(2), article number 4.
[3] Battisti, C., Chambefort, A., Digaud, O., Duplessis, B., Perrin, C., Volatier, J.-L., Gauvreau-Béziat, J., & Menard, C. (2017). Allergens labeling on French processed foods – an Oqali study. Food Science & Nutrition, 5(4), 881-888. doi: 10.1002/fsn3.471.
[4] Blom, W.M., van Dijk, L.M., Michelsen-Huisman, A., Houben, G.F., Knulst, A.C., Linders, Y.F.M., Verhoeckx, K.C.M., Holleman, B.C., & Lentz, L.R. (2021). Allergen labelling: Current practice and improvement from a communication perspective. Clinical & Experimental Allergy, 51(4), 574-584. doi: 10.1111/cea.13830.
[5] Chafei, H., El Harake, M.D., Toufeili, I., & Kharroubi, S.A. (2023). Knowledge, attitudes, and practices of consumers on food allergy and food allergen labeling: A case of Lebanon. Foods, 12(5), article number 933. doi: 10.3390/foods12050933.
[6] Chang, F., Eng, L., & Chang, C. (2023). Food allergy labeling laws: International guidelines for residents and travelers. Clinical Reviews in Allergy & Immunology, 65, 148-165. doi: 10.1007/s12016-023-08960-6.
[7] Choi, J., & Choi, A. (2016). Perceptions of food labelling about allergens in food products in South Korea. British Food Journal, 118(12), 2842-2854. doi: 10.1108/BFJ-04-2016-0163.
[8] Codex Alimentarius. International food standards. (2025). Retrieved from https://www.fao.org/fao-who-codexalimentarius/en/.
[9] Conrado, A.B., Patel, N., & Turner, P.J. (2021). Global patterns in anaphylaxis due to specific foods: A systematic review. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 148(6), 1515-1525. doi: 10.1016/j.jaci.2021.03.048.
[10] Cunha, M.L., Vieira, V.R.M., Santana, A.R., & Anastácio, L.R. (2020). Food allergen labeling: Compliance with the mandatory legislation in Brazil. Food Science and Technology (Campinas), 40(3), 698-704. doi: 10.1590/fst.16219.
[11] Doğan, S., Severcan, E.U., Özer, M., & Ertuğrul, A. (2023). Habits and perspectives on reading allergy food labels of parents of children with food allergies. Pediatric Allergy, Immunology, and Pulmonology, 36(3), 104-109. doi: 10.1089/ped.2023.0037.
[12] DunnGalvin, A., et al. (2019). Understanding how consumers with food allergies make decisions based on precautionary labelling. Clinical & Experimental Allergy, 49(11), 1446-1454. doi: 10.1111/cea.13479.
[13] Gargano, D., Appanna, R., Santonicola, A., De Bartolomeis, F., Stellato, C., Cianferoni, A., Casolaro, V., & Iovino, P. (2021). Food allergy and intolerance: A narrative review on nutritional concerns. Nutrients, 13(5), article number 1638. doi: 10.3390/nu13051638.
[14] Jansson-Knodell, C.L., White, M., Lockett, C., Xu, H., & Shin, A. (2020). High prevalence of food intolerances among US internet users. Public Health Nutrition, 24(3), 531-535. doi: 10.1017/S1368980020003298.
[15] Law of Ukraine No. 2639-VIII “On Information for Consumers Regarding Food Products”. (2023, November). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19#Text.
[16] Li, J.C., Rotter, N.S., Stieb, E.S., Stockbridge, J.L., Theodorakakis, M.D., & Shreffler, W.G. (2024). Utility of food allergy thresholds. Annals of Allergy, Asthma & Immunology, 132(3), 321-327. doi: 10.1016/j.anai.2023.12.012.
[17] Lopez, M.C. (2018). Food allergen labeling: A Latin American approach. Journal of AOAC International, 101(1), 14-16. doi: 10.5740/jaoacint.17-0382.
[18] Marmoza, A.T. (2009). Practical course in mathematical statistics. Kyiv: Condor.
[19] Marra, C.A., Harvard, S., Grubisic, M., Galo, J., Clarke, A., Elliott, S., & Lynd, L.D. (2017). Consumer preferences for food allergen labeling. Allergy, Asthma & Clinical Immunology, 13, article number 19. doi: 10.1186/s13223-017-0189-6.
[20] Mfueni, E., Gama, A.P., Kabambe, P., Chimbaza, M., Matita, G., & Matumba, L. (2018). Food allergen labeling in developing countries: Insights based on current allergen labeling practices in Malawi. Food Control, 84, 263-267. doi: 10.1016/j.foodcont.2017.08.007.
[21] Mortz, C.G., Eller, E., Garvik, O.S., Kjaer, H.F., Zuberbier, T., & Bindslev-Jensen, C. (2024). Challenge-verified thresholds for allergens mandatory for labeling: How little is too much for the most sensitive patient? Allergy, 79(5), 1306-1316. doi: 10.1111/all.15870.
[22] Muraro, A., et al. (2022). Managing food allergy: GA2LEN guideline 2022. World Allergy Organization Journal, 15(9), article number 100687. doi: 10.1016/j.waojou.2022.100687.
[23] Muthukumar, J., Selvasekaran, P., Lokanadham, M., & Chidambaram, R. (2020). Food and food products associated with food allergy and food intolerance – an overview. Food Research International, 138, article number 109780. doi: 10.1016/j.foodres.2020.109780.
[24] Ontiveros, N., et al. (2020). Characteristics of allergen labelling and precautionary allergen labelling in packaged food products available in Latin America. Nutrients, 12(9), article number 2698. doi: 10.3390/nu12092698.
[25] Peters, R.L., Krawiec, M., Koplin, J.J., & Santos, A.F. (2021). Update on food allergy. Pediatric Allergy and Immunology, 32(4), 647-657. doi: 10.1111/pai.13443.
[26] Popping, B., & Diaz-Amigo, C. (2019). European regulations for labeling requirements for food allergens and substances causing intolerances: History and future. Journal of AOAC International, 101(1), 2-7. doi: 10.5740/jaoacint.17-0381.
[27] Sampath, V., et al. (2021). Food allergy across the globe. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 148(6), 1347-1364. doi: 10.1016/j.jaci.2021.10.018.
[28] Sansweet, S., Rolling, C., Ebisawa, M., Wang, J., Gupta, R., & Davis, C.M. (2024). Reaching communities through food allergy advocacy, research, and education: A comprehensive analysis. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 12(2), 310-315. doi: 10.1016/j.jaip.2023.12.026.
[29] Seth, D., Poowutikul, P., Pansare, M., & Kamat, D. (2020). Food allergy: A review. Pediatric Annals, 49(1), e50-e58. doi: 10.3928/19382359-20191206-01.
[30] Shydlovska, O., & Koiba, А. (2023). Obtaining a functional product based on fermented Lactobacillus acidophilus apple juice and studying its properties. Biological Systems: Theory and Innovation, 14(1-2), 13-25. doi: 10.31548/biologiya14(1-2).2023.004.
[31] Soogali, N.B., & Soon, J.M. (2018). Food allergies and perceptions towards food allergen labelling in Mauritius. Food Control, 93, 144-149. doi: 10.1016/j.foodcont.2018.06.012.
[32] Soon, J.M. (2018). Food allergen labelling: “May contain” evidence from Malaysia. Food Research International, 108, 455-464. doi: 10.1016/j.foodres.2018.03.068.
[33] Spolidoro, G.C.I., et al. (2022). Frequency of food allergy in Europe: An updated systematic review and meta-analysis. Allergy, 78(2), 351-368. doi: 10.1111/all.15560.
[34] Stankovich, G.A., Warren, C.M., Gupta, R., Sindher, S.B., Chinthrajah, R.S., & Nadeau, K.C. (2023). Food allergy risks and dining industry – an assessment and a path forward. Frontiers in Allergy, 4, article number 1060932. doi: 10.3389/falgy.2023.1060932.